?

Log in

No account? Create an account
Валерій Лисенко

Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
Date: 2022-02-26 13:00
Subject: Пишаюсь моєю нацією
Security: [reposted post]
Repost: reposted by vlysenko
Чесно, через весь отой "совок", якого встигла надивитися, поки служила за контрактом, через всі оті "журнали обліку журналів" - навіть я не очікувала, що наша армія зможе ТАК воювати. За два дні наваляти їм стільки люлів - пишаюся тобою, моя арміє! На передку журналів немає. Знали б ви, як зараз швидко оформлюються всі документи, як всі забили на погану бюрократію.

Я мобілізувалася в один з підрозділів ЗСУ. Протягом цих двох діб спала дві з половиною години. Особисто ще не стріляла у ворогів, але зробила більше корисної роботи, ніж за останні три-чотири роки.

А цивільні... Кияни, я вас люблю. Чоловіки спокійно вивозять сім'ї і сотнями, тисячами йдуть на фронт. Жінки теж масово записуються в тероборону. Підлітки шукають на дахах мітки і повідомляють про ворожих коригувальників. За лічені дні мирні цивільні українці, яких ворог не враховував, бо не вважав за людей, самоорганізувалися й стали озброєною до зубів армією, переповненою люттю і бажанням вбивати. Так вміють лише українці.

Зникли політкоректність, а пацифізм тепер прирівнюється до державної зради. Політики, хто б повірив, припинили гризню. Російськомовні блогери перейшли на українську і назад вже не повернуться. Літні дядьки з мисливськими двостволками патрулюють місто і успішно протидіють диверсантам. Приходять до військових ділитися інформацією і просто "показатися", щоб не було friendly fire. Їх ніхто цьому не вчив.

Почувши сирену, кияни спокійно спускаються до бомбосховищ, допомагаючи літнім людям. Коли я читала "довоєнні" поради для цивільних, там часто радили кудись прилаштувати великих собак, бо з ними не пускатимуть у бомбосховища, бо інші люди будуть проти. Так ось, не заперечують. Псяхи розміром з невеличке теля спокійно ходять з господарями до бомбосховищ, і всі лише посміхаються. За ці два дні зустріла лише одну заплакану бабусю, яка бажала Путіну всього "хорошого".

Не маю часу відповідати ні друзям з усього світу, які цікавляться, вболівають, бажають Україні перемоги і питають, чим допомогти, ні російським ворогам, які переважно питають, чи я вже втекла.
Першим кажу "Дякую!", другим - не дочекаєтесь.

Ех, яке ж це класне відчуття - гордість за свою націю! Це головна емоція цих днів.
#RussianUkrainianWar
63 Comments | Post A Comment | Посилання



Алексей С. Железнов
Date: 2022-02-26 12:59
Subject: І знову орда…
Security: [reposted post]
Repost: reposted by vlysenko

---
И снова орда, как в эпоху Батыя, на Киев тумены ведет
Орда называется нынче «Россия», ордынцы – российский народ.
Промыв телевизором с водкой им души, каган восседает в Кремле,
На смерть посылая бездушные туши над картой на длинном столе.

А Київ стоїть, нездоланний, могутнiй, і вої на стінах стоять,
І дивиться з неба Господь Всемогутній, і воїнам шле благодать.
Тримайтеся, браття, бо правда за вами, ми віримо, прийде той час,
І лицарі мужні своїми мечами врятують Вкраїну та й нас.

Олексій С. Желєзнов

Читати більшеCollapse )
1 Comment | Post A Comment | Посилання






Алексей С. Железнов
Date: 2022-02-26 12:58
Subject: Ремарк о современной России и войне с Украиной
Security: [reposted post]
Repost: reposted by vlysenko
Эрих Мария Ремарк: книги, которые стоит прочесть | NUR.KZ

Нет, конечно великий Ремарк писал не об этом, но вы прочтите отрывок ниже и увидите - все таки об этом.

Из Ремарка (From "Ночь в Лиссабоне" by Erich Maria Remarque)

"Передовые газет были ужасны – лживые, кровожадные, заносчивые. Весь мир за пределами Германии изображался дегенеративным, глупым, коварным. Выходило, что миру ничего другого не остается, как быть завоеванным Германией. Обе газеты, что я купил, были когда-то уважаемыми изданиями с хорошей репутацией. Теперь изменилось не только содержание. Изменился и стиль. Он стал совершенно невозможным.

Я принялся наблюдать за человеком, сидящим рядом со мной. Он ел, пил и с удовольствием поглощал содержание газет. Многие в пивной тоже читали газеты, и никто не проявлял ни малейших признаков отвращения. Это была их ежедневная духовная пища, привычная, как пиво.

Читати більшеCollapse )
2 Comments | Post A Comment | Посилання



browse
my journal
лютого 2022
summary